про моніторинг якості освітнього процесу в CШ№ 210
1. Загальні положення.
1.1 Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу на рівні школи у вигляді моніторингу (далі — моніторинг).
1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якості освітнього процесу є: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші закони, Указ Президента України від 20.03.08 р. № 244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти» 04.07.05 р. № 1013, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, накази МОН, розпорядження голів обласної, міської, районної держадміністрацій, положення про рейтингову оцінку професійної діяльності учителів, класних керівників СШ № 210, Статут школи, Програма розвитку закладу, дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчального закладу.
1.3. Моніторинг — це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.
1.4. Внутрішній моніторинг діяльності СШ № 210 є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), рігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.
1.5. Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.
1.6. Проведення моніторингових досліджень передбачає створення Ради (спеціальної групи аналітиків) моніторингу як структурного підрозділу методичної ради школи.
1.7. Положення узгоджується методичною радою та профспілковим комітетом закладу, затверджується на засіданні педагогічної ради школи.
1.8. Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації навчально-виховного процесу та даним Положенням.
1.9. Положення поширюється на всіх працівників загальноосвітнього навчального закладу та учасників навчально-виховного процесу.
2. Мета моніторингу.
2.1. Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності освітнього процесу у школі.
2.2. Виявлення дійсних результатів шкільної освіти і можливості на цій основі коректувати програму розвитку школи, прогнозування тенденцій розвитку системи навчання в школі.
2.3. Виявлення реального рівня кваліфікації педагогічних кадрів, їх підготовленість до вирішення інноваційних завдань.
2.4. Відстеження динаміки освітніх послуг, ефективність управління навчально-виховним процесом.
3. Завдання моніторингу.
3.1. Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом.
3.2. Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності.
3.3. Задоволення інформаційних запитів адміністрації й основних структур школи щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів.
3.4. Виявлення й оцінювання відповідності фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.
4. Предмет моніторингу.
Предметом моніторингу є якість освіти і виховання як системоутворюючий фактор освітнього процесу в школі.
5. Об'єкти моніторингу.
Об'єктом моніторингу є система організації навчально-виховного процесу в школі.
5.1. Освітнє середовище:
• контингент тих, хто навчається;
• кадрове (педагогічне) забезпечення освітнього процесу.
5.2. Ті, хто навчаються:
• ступінь адаптації до навчання учнів 1-х, 5-х, 10-х класів;
• рівень навченості (з усіх предметів);
• рівень вихованості учнів;
• рівень роботи з обдарованими дітьми;
• модель випускника, рівень її досягнення учнями школи (за ступенями навчання).
5.3. Педагогічні працівники (і класні керівники):
• рівень професійної компетентності;
• якість і результативність педагогічної роботи;
• рівень інноваційної діяльності;
• аналіз педагогічних ускладнень (через анкетування);
• самоосвітня діяльність.
5.4. Освітній процес:
• відомості про виконання всеобуча;
• аналіз стартового, рубіжного та підсумкового . контролю за рівнем навчальних досягнень
5.6. Здоров'язберігаючий аспект, безпека життєдіяльності, охорона праці.
6. Суб'єкти моніторингу.
Суб'єктами моніторингу є: Рада моніторингу, адміністрація школи, органи внутрішньошкільного самоуправління. Кожний суб'єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.
7. Функції моніторингу.
7.1. Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.
7.2. Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.
7.3. Координація діяльності організаційних структур (ПІМО, творчі групи), задіяних у процедурах моніторингу.
8. Види моніторингу.
8.1. За етапами навчання: стартовий, рубіжний, підсумковий.
8.2. За часовою залежністю: поточний, випереджаючий.
8.3. За частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний.
9. Напрями моніторингу:
• моніторинг узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);
• діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);
• моніторинг діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);
• статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);
• динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);
• психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);
• внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з'явитися у майбутньому);
• моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);
• педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні НВП);
• освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);
• учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);
• моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);
• моніторинг результативності НВП (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).
10. Форми моніторингу.
10.1. Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.
10.2. Внутрішня оцінка діяльності підсистем керівниками.
10.3. Зовнішнє оцінювання діяльності замовниками освітніх послуг, органами управління освітою.
11. Етапи проведення моніторингу.
11.1. Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на рік.
11.2. Моніторинг включає три етапи:
а) підготовчий — визначення об'єкта моніторингу, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;
в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.
12. Виконавці моніторингу.
Виконавцями моніторингу є: заступники директора з НВР, керівники ПІМО, творчих груп, інших підрозділів методичної системи школи, педагогічні працівники певної спеціалізації (соціальний педагог та ін.), вчителі-предметники, класні керівники, представники психологічної, логопедичної служб школи.
13. Функціональні обов'язки учасників моніторингу.
13.1. Керівництво школи:
• розробляє і втілює внутрішньошкільну систему моніторингу якості освіти і виховання;
• установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень;
• визначає шляхи подальшого розвитку школи.
13.2. Рада моніторингу:
• проводить моніторингові дослідження;
• аналізує результати моніторингу;
• веде облік результатів моніторингу;
• розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків.
13.3. Класний керівник:
• проводить контроль за всеобучем кожного учня;
• своєчасно доводить підсумки до відома батьків;
• своєчасно подає інформацію для моніторингу.
13.4. Учитель:
• визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, підсумків за семестри, навчальний рік;
• визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;
• своєчасно подає інформацію для моніторингу.
14. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:
• об'єктивність з метою максимального уникнення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників НВП;
• валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю;
• надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;
• врахування психолого-педагогічних особливостей передбачає диференціацію контрольних та діагностичних завдань;
• систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;
• гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.
• результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.
15. Очікувані результати.
15.1. Отримання результатів стану освітнього процесу в школі.
15.2. Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських і тактичних рішень.
16. Підсумки моніторингу.
16.1. Підсумки моніторингу проводяться два рази на рік (за підсумками семестру, навчального року).
16.2 Підсумки моніторингу оформляються в схемах, таблицях, діаграмах, висвітлюються в довідково-аналітичних матеріалах, які мають конкретні, реально виконувані рекомендації.
16.3. Підсумки моніторингу можуть обговорюватися на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, нарадах при заступникові директора, на засіданнях методичної ради школи, ШМО.
16.4. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення, видається наказ, оформляється аналітична довідка, здійснюється планування і прогнозування розвитку школи.
16.5. Одна і та ж моніторингова інформація дає можливість перетворити її в діяльнісний інструмент управління якістю освіти.
17. Контроль за проведенням моніторингу здійснює навчальна частина.
18.Дане Положення може бути змінено чи доповнено рішенням методичної ради школи.
м. Київ, вул. Йорданська, 22-А
Положення про моніторинг якості освіти
ПОЛОЖЕННЯ
про моніторинг якості освітнього процесу в CШ№ 210
1. Загальні положення.
1.1 Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу на рівні школи у вигляді моніторингу (далі — моніторинг).
1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якості освітнього процесу є: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші закони, Указ Президента України від 20.03.08 р. № 244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти» 04.07.05 р. № 1013, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, накази МОН, розпорядження голів обласної, міської, районної держадміністрацій, положення про рейтингову оцінку професійної діяльності учителів, класних керівників СШ № 210, Статут школи, Програма розвитку закладу, дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчального закладу.
1.3. Моніторинг — це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.
1.4. Внутрішній моніторинг діяльності СШ № 210 є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), рігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.
1.5. Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.
1.6. Проведення моніторингових досліджень передбачає створення Ради (спеціальної групи аналітиків) моніторингу як структурного підрозділу методичної ради школи.
1.7. Положення узгоджується методичною радою та профспілковим комітетом закладу, затверджується на засіданні педагогічної ради школи.
1.8. Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації навчально-виховного процесу та даним Положенням.
1.9. Положення поширюється на всіх працівників загальноосвітнього навчального закладу та учасників навчально-виховного процесу.
2. Мета моніторингу.
2.1. Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності освітнього процесу у школі.
2.2. Виявлення дійсних результатів шкільної освіти і можливості на цій основі коректувати програму розвитку школи, прогнозування тенденцій розвитку системи навчання в школі.
2.3. Виявлення реального рівня кваліфікації педагогічних кадрів, їх підготовленість до вирішення інноваційних завдань.
2.4. Відстеження динаміки освітніх послуг, ефективність управління навчально-виховним процесом.
3. Завдання моніторингу.
3.1. Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом.
3.2. Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності.
3.3. Задоволення інформаційних запитів адміністрації й основних структур школи щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів.
3.4. Виявлення й оцінювання відповідності фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.
4. Предмет моніторингу.
Предметом моніторингу є якість освіти і виховання як системоутворюючий фактор освітнього процесу в школі.
5. Об'єкти моніторингу.
Об'єктом моніторингу є система організації навчально-виховного процесу в школі.
5.1. Освітнє середовище:
• контингент тих, хто навчається;
• кадрове (педагогічне) забезпечення освітнього процесу.
5.2. Ті, хто навчаються:
• ступінь адаптації до навчання учнів 1-х, 5-х, 10-х класів;
• рівень навченості (з усіх предметів);
• рівень вихованості учнів;
• рівень роботи з обдарованими дітьми;
• модель випускника, рівень її досягнення учнями школи (за ступенями навчання).
5.3. Педагогічні працівники (і класні керівники):
• рівень професійної компетентності;
• якість і результативність педагогічної роботи;
• рівень інноваційної діяльності;
• аналіз педагогічних ускладнень (через анкетування);
• самоосвітня діяльність.
5.4. Освітній процес:
• відомості про виконання всеобуча;
• аналіз стартового, рубіжного та підсумкового . контролю за рівнем навчальних досягнень
учнів.
5.5. Соціально-психологічне супроводження навчально-виховного процесу:
• соціальний паспорт класу;
• психологічна діагностика;
• профілактична робота.
5.6. Здоров'язберігаючий аспект, безпека життєдіяльності, охорона праці.
6. Суб'єкти моніторингу.
Суб'єктами моніторингу є: Рада моніторингу, адміністрація школи, органи внутрішньошкільного самоуправління. Кожний суб'єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.
7. Функції моніторингу.
7.1. Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.
7.2. Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.
7.3. Координація діяльності організаційних структур (ПІМО, творчі групи), задіяних у процедурах моніторингу.
8. Види моніторингу.
8.1. За етапами навчання: стартовий, рубіжний, підсумковий.
8.2. За часовою залежністю: поточний, випереджаючий.
8.3. За частотою процедур: разовий, періодичний, систематичний.
9. Напрями моніторингу:
• моніторинг узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);
• діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);
• моніторинг діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);
• статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);
• динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);
• психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);
• внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з'явитися у майбутньому);
• моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);
• педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні НВП);
• освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);
• учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);
• моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);
• змістовний (особистісно орієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);
• моніторинг результативності НВП (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).
10. Форми моніторингу.
10.1. Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.
10.2. Внутрішня оцінка діяльності підсистем керівниками.
10.3. Зовнішнє оцінювання діяльності замовниками освітніх послуг, органами управління освітою.
11. Етапи проведення моніторингу.
11.1. Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на рік.
11.2. Моніторинг включає три етапи:
а) підготовчий — визначення об'єкта моніторингу, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;
б) практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;
в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.
12. Виконавці моніторингу.
Виконавцями моніторингу є: заступники директора з НВР, керівники ПІМО, творчих груп, інших підрозділів методичної системи школи, педагогічні працівники певної спеціалізації (соціальний педагог та ін.), вчителі-предметники, класні керівники, представники психологічної, логопедичної служб школи.
13. Функціональні обов'язки учасників моніторингу.
13.1. Керівництво школи:
• розробляє і втілює внутрішньошкільну систему моніторингу якості освіти і виховання;
• установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень;
• визначає шляхи подальшого розвитку школи.
13.2. Рада моніторингу:
• проводить моніторингові дослідження;
• аналізує результати моніторингу;
• веде облік результатів моніторингу;
• розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків.
13.3. Класний керівник:
• проводить контроль за всеобучем кожного учня;
• своєчасно доводить підсумки до відома батьків;
• своєчасно подає інформацію для моніторингу.
13.4. Учитель:
• визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, підсумків за семестри, навчальний рік;
• визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;
• своєчасно подає інформацію для моніторингу.
14. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:
• об'єктивність з метою максимального уникнення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників НВП;
• валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю;
• надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;
• врахування психолого-педагогічних особливостей передбачає диференціацію контрольних та діагностичних завдань;
• систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;
• гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.
• результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.
15. Очікувані результати.
15.1. Отримання результатів стану освітнього процесу в школі.
15.2. Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських і тактичних рішень.
16. Підсумки моніторингу.
16.1. Підсумки моніторингу проводяться два рази на рік (за підсумками семестру, навчального року).
16.2 Підсумки моніторингу оформляються в схемах, таблицях, діаграмах, висвітлюються в довідково-аналітичних матеріалах, які мають конкретні, реально виконувані рекомендації.
16.3. Підсумки моніторингу можуть обговорюватися на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, нарадах при заступникові директора, на засіданнях методичної ради школи, ШМО.
16.4. За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення, видається наказ, оформляється аналітична довідка, здійснюється планування і прогнозування розвитку школи.
16.5. Одна і та ж моніторингова інформація дає можливість перетворити її в діяльнісний інструмент управління якістю освіти.
17. Контроль за проведенням моніторингу здійснює навчальна частина.
18. Дане Положення може бути змінено чи доповнено рішенням методичної ради школи.